
ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ З НЕЗНАЙОМИМИ ЛЮДЬМИ , ЯКІ ПОТРІБНО ЗНАТИ ДІТЯМ
Перебуваючи на вулиці, у громадському місці,
треба пам’ятати про деякі правила
безпечної поведінки з незнайомими людьми.
На вулиці:
– Будь ввічливим та привітним у спілкуванні
з людьми.
Така поведінка викликає
позитивне ставлення до тебе оточуючих.
– Тримайся подалі від незнайомих людей,
які поводять себе не добре,
уникай будь-яких розмов із ними.
– Не грайся на вулиці допізна.
– Ніколи не йди гуляти на вулицю,
не повідомивши батьків чи інших близьких
тобі людей про те, куди ти ідеш і з ким. – Якщо ти відчуваєш, що хтось переслідує тебе, намагайся заховатися від нього, але не заходь у безлюдні місця.
– Ніколи не погоджуйся йти з незнайомими людьми до чужого під’їзду, підвалу або інших безлюдних місць.
– Намагайся не показувати на вулиці серед великої кількості людей свої дорогі речі (мобільний телефон, гроші, іграшки).
– Ніколи не приймайте пропозиції від незнайомих людей сходити в кіно, кафе або покататися на машині.
– Не розповідай незнайомим людям де живеш, хто твої батьки, яке твоє прізвище.
– Про всі дивні зустрічі, подарунки і пропозиції незнайомих людей обов’язково й негайно повідомляй своїм батькам або вихователям.
– Пам’ятайте, що говорити ласкаві слова, обіймати, цілувати, дарувати подарунки й пригощати солодощами можуть тільки дуже близькі люди.
– Якщо біля тебе зупиняється авто і незнайома людина звертається з якимось проханням, головне – не підходь надто близько до машини. Якщо запитання тобі здаються сумнівними, то ввічливо скажи незнайомцю, що ти поспішаєш; ні в якому разі не сідай до машини, що б тобі не пропонували.
– Не приймай подарунків й особливо різних видів частувань від незнайомців: цукерок та інших кондитерських виробів, жувальних гумок, соків та інших солодких напоїв, у яких можуть знаходитися отрута та психотропні речовини.
– Якщо ти бачиш на вулиці, на майданчику, транспорті коробку, сумку, згорток, пакет – не чіпай їх.
– Ніколи поодинці, без друзів або батьків, не надавай допомогу незнайомим людям .
У під’їзді чи в ліфті:
– перед тим, як увійти до ліфту, під’їзду, добре роздивись навколо;
– не заходь у ліфт із незнайомими, краще почекай чи йди пішки;
– якщо в ліфт сідає незнайома людина, то не повертайся до неї спиною, краще стеж за її діями;
– якщо незнайомець увійшов до ліфта після тебе і ти боїшся їхати з ним, натисни кнопку «Стоп», і тоді двері кабіни не закриються;
– якщо на тебе напали у ліфті чи у під’їзді, голосно кричи “Пожежа”, тому що на цей заклик мешканці будинків більш активно реагують, і активно захищайтеся! Для цього застосовуй всі види опору: свої зуби, нігті, шпильки, гребінці та інші предмети що є під рукою, дряпайся, кусайся й іншими діями відбивайся від нападника.

ЕМОЦІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДИТИНИ
Емоційне благополуччя важливе для кожної
людини, особливо для дитини. Це одна з
базових якостей життя людини, важлива
умова збереження фізичного та психічного
здоров’я. Його фундамент закладається
в дошкільному віці та є необхідною умовою
розвитку дитини.
Емоційне благополуччя – базове почуття
емоційного комфорту, що забезпечує довіру
й активне ставлення до світу.
Воно проявляється в переважному
позитивному настрої, у стилі переживання
результатів дій, успіхів і невдач у розвитку
пізнавальної мотивації, у ставленні до
оцінки дорослого, у розвитку самоконтролю, переживанні сімейної ситуації.
Забезпечується емоційне благополуччя проявом турботи дорослого й демонстрацією дитині свого позитивно–емоційного ставлення до неї. Чеський психолог Зденек Матейчик пише, що «родина – це середовище, в якому задовольняється фундаментальна потреба маленької дитини бути прийнятою всерйоз і бути шанованою.»
Саме в родині задовольняються провідні потреби дитини:
-
у любові та прийнятті;
-
у розумінні й повазі;
-
у довірі до навколишнього світу;
-
у нових враженнях;
-
у самостійності;
-
чітко дотримуватися не суперечливих правил;
-
у ритмічній організації життя.
Способи задоволення емоційних потреб дитини:
-
контакт очей;
-
тілесний контакт;
-
пильна увага;
-
дисципліна, режим;
-
приклад дорослих;
-
забезпечення самостійності.
Щоб знати,чи комфортно почувається дитина, потрібно вміти розрізняти прояви емоційного благополуччя й неблагополуччя.
Емоційне благополуччя дитини виражається у таких її рисах:
-
довіра до світу;
-
здатність проявляти гуманні почуття;
-
уміння співпереживати й відчувати стан іншої людини;
-
наявність позитивних емоцій і почуття гумору;
-
здатність і потреба в тілесному контакті;
-
почуття подиву;
-
варіативність поведінки;
-
здатність до позитивного підкріплення себе та власних дій;
-
упевненість в собі;
-
уміння знаходити спільну мову з іншими людьми.
Риси, що сигналізують про емоційне неблагополуччя дитини:
-
схильність ображатися;
-
вразливість;
-
жадібність,
-
егоїзм;
-
страхи,тривожність;
-
агресія, жорстокість;
-
некерованість;
-
замкнутість;
-
байдужість;
-
відсутність інтересу до будь – чого.
Дитина відчуває емоційне неблагополуччя, якщо:
-
не отримує достатньо любові від своїх батьків, особливо від матері;
-
відчуває непогодженість у вимогах до неї;
-
відчуває велике, невідповідне віку навантаження;
-
у родині панує не гармонійний стиль виховання;
-
у родині панує не благополучна атмосфера;
-
отримує не достатньо інформації;
-
відчуває надмірну строгість батьків або дорослих, боїться зробити щось не так.
Дотримання батьками певних нескладних правил сприяє створенню атмосфери емоційного благополуччя дитини в родині:
-
прийняття дитини з її позитивними і негативними якостями;
-
створення в родині безпечної атмосфери, наповненої позитивними емоціями;
-
заохочення та стимуляція розвитку всіх здібностей дитини;
-
варіювання дорослими власних стратегій поведінки залежно від віку й поведінки дитини, включаючи форми заохочень і обмежень;
-
включення в дитяче життя;
-
підтримка успіхів дитини;
-
вираження своїх почуттів: ділитися почуттями – значить довіряти;
-
вирішення конфліктів конструктивними способами;
-
використання в повсякденному спілкуванні привітних фраз;
-
прояв любові у вигляді фізичних дотиків (обіймів тощо).
Як наслідок, у дитини з’являється почуття емоційного комфорту, виникає прихильність до дорослого, який цей комфорт забезпечує, що дає дитині впевненість у стосунках зі світом. І дитина виростає впевненою людиною, яка вірить у свої сили, і щасливою людиною, яка завжди зуміє реалізуватися.

